Перші кадри стрічки показують, як люди в Центральному Парку Н'ю-Йорка починають вбивати себе. Поступово масові суїциди розповсюджуються по цілому північно-східному узбережжю Сполучених Штатів. Першим поясненням цьому явищу є терористичні акти із використанням хімічної зброї, і натовпи міських жителів втікають із міст до сільської місцевості з надією на порятунок. Серед втікачів із Філедельфії і головні герої стрічки – вчитель біології Еліот Мур (Марк Уолберг) із дружиною Альмою (Зуі Дешанель) та його колега Джуліан (Джон Легуізамо) із донькою Джес (Ешлін Санчез). Вже поза містом втікачі розуміють, що навіть тут вони не знайдуть безпечного місця – невідоме явище переслідує людей скрізь і, здається, має причиною зовсім не чергову страшну витівку Бін-Ладена... Згодом з'ясовується, що, залишаючи міста, люди йшли не від, а безпосередньо до небезпеки, адже причиною явища є рослини, які виділяють в повітря нейротоксини, що примушують людей вкорочувати собі віку. Викиди нейротоксинів спочатку провокуються великими групами людей, потім все меншими і меншими, що примушує втікачів розбиватися на дрібніші і дрібніші групи. Вреші-решт Еліот, Альма і Джес опиняються в дикій глушині, в занедбаному маєтку напівбожевільної старухи (Бетті Баклі), де їм залишається лише очікувати вироку долі...
Таким в короткому переказі є сюжет фільму. Величезна кількість аналітиків і глядачів розкритикували автора сценарію і режисера, Найта Ш'ямалана («Шосте відчуття», «Знаки», «Дівчина з води»), за те, що суть стрічки начебто безглузда. «Рослини-вбивці і зникнення інстинкту самозбереження – то неймовірна маячня,» – зазначили вони. В такому разі треба було б констатувати, що і життя – неймовірна маячня. Звичайно, фігури, завмерлі, наче манекени, посеред яскравої зеленої галявини із жовтими веселими кульбабами, – не зовсім те, що ви очікуєте побачити у трилері. Але зважаючи, що в деяких мегаполісах тополиний пух та пил амброзії насправді викликають чимало серйозних проблем зі здоров'ям людей і навіть летальні випадки, а суїциди під впливом різних загадкових природних явищ неодноразово були зафіксовані, то сюжет Ш'ямалана виглядає набагато більш реалістичним ніж будь-який фільм-катастрофа, бачений до нього. Принаймні, в дійсності тисячі і тисячі людей гинуть від землетрусів, цунамі, укусів комах і харчових отруєнь, а от натовпів кровожерливих монстрів чи злих прибульців ще ніхто не бачив (на щастя). І саме надзвичайний реалізм фільму є однією з його головних переваг.
Дуже цікава особливість фільму: його відзнято в стилі класичних трилерів 50-60-х років минулого століття, коли в розпорядженні режисерів не було ані значних спецефектів, ані комп'ютерної графіки. Найт Ш'ямалан підкреслював, що він орієнтувався на «Птахів» Хічкока та «Викрадачів тіл» Роберта Вайза. І, треба відзначити, відтворити дух подібних стрічок йому вдалося: атмосферу страху створюють не натовпи огидних потвор чи квартали падаючих хмарочосів, а постійне напруження, яке нагнітається звідусіль. Порив вітру. Перерізані віни. Покачування гілок дерева. Встромлена в шию в'язальна спиця. Квіти, що хиляться до землі... Легке шепотіння трави – і тиша. І як квінтесенція всього існування людства – реклама на білборді станції відпочинку. «You Deserve This». Ви на це заслуговуєте... Невидима, незрозуміла загроза, проти якої немає порятунку, якій неможливо протидіяти, незалежно від того, слабкий ти чи сильний, дурний чи розумний... Ти – ворог передусім сам собі, і це справді лякає.
Не можна, звичайно, сперечатися і з тим, що фільм має вдосталь і вад. По-перше, це деякі деталі, які спочатку нібито підкреслюються, але історія яких потім не отримує ніякого розвитку (наприклад, зникнення бджіл). По-друге, – не дуже глибоко продумані персонажі, скупі, неяскраві діалоги. Останнє, щоправда, вибачити значно легше, адже «Явище» – це не кінокомедія, де жонглювання словами виграє визначну роль, і не персональна драма, де треба глибоко занурюватись в долі героїв. Ця стрічка про інше. Так, її ідея лежить на поверхні, але від того вона не стає менш важливою: знищуючи свою планету, ми знищуємо і себе. Природа сильніша за людство зі всіма його науками та технологіями. З року в рік ми бачимо в програмах новин все більше репортажів про посухи і повені, землетруси і цунамі, торнадо і епідемії нових вірусів. Це – лише попередження. І якщо ми врешті-решт не зробимо необхідних висновків, ми приречені. Час ще є, але його все менше... І знищення людства не буде помстою з боку Природи, а лише необхідним актом самозахисту. Кліше? Можливо. Але у голівудського фільму авдиторія в тисячі раз більша, ніж у приватних тусовок Альберта Гора, і саме тому яскраво реалістична стрічка-застереження «Явище» набагато корисніша, ніж всі разом узяті екранізації фантастичних «армагедонів» та «війн світів».