Отправить другу | Версия для печати | Комментарии (4 добавлено)

Шарль Бодлер “Квіти Зла" – 151 рік актуальності

  
Шарль Бодлер завжди належав і належить до елітної, неформальної поезії, поезії без штампів та кон’юнктури поезії з глибоким і неповторним змістом.
Обивателі вважали й вважають його запеклим єретиком, анархістом, психічно хворим. Лише деякі його видатні сучасники, здебільшого представники богеми, визнавали геній цього митця. Бодлер завжди боровся проти сірості, тупості та подвійних стандартів, а саме цих хиб і не може спекатися суспільство вже багато століть.
Шарль Бодлер, прожив коротке й трагічне життя. Але 46 років страждань від бідності та презирства не промайнули за так. Його літературна спадщина стала грунтом для утворення цілого руху співців антиестетизму. До 1857 року коли Бодлер видав свою вже класичну збірку “Квіти зла” він мав декілька публікацій у престижних журналах і видав кілька збірок втім Бодлерова слава до 1857 року була суто локальною, збірка ж “Квіти Зла” уславила майстра слова на міжнародному рівні й навіть посприяла підняттю авторитета французької поезії в світі.
Поет довго шукав назву збірки, зате виявилася вона напрочуд місткою й виразною, саме у ній читається весь концепція “дивної краси”, яку запропонував Бодлер, бо ж у ній традиційно позитивний образ квітів поряд з традиційно негативним образом зла отже одразу дуже важко збагнути це зле чи добре поєднання. У цій збірці розгорнуто передано сприйняття поетом сучасного світу, як царства зла, й водночас його власне бачення цієї трагічної реальності від якої неможливо сховатися. Ця збірка трактувалася тогочасним суспільством як поетизація та романтизація, а значить і пропагування зла. Але сам Бодлер стверджував, що книгу треба оцінювати цілісно, лише тоді з неї випливає жорстокий моральний урок.
Після 1848 року Бодлер відчував гостру духовну кризу. Він думає події французької революції, намагається трактувати їх філософсько . І якщо раніше поет схиляється до того, що світ — це хиткий баланс між добром і злом, то тепер він визнає, що зло всесильне. Від злих намірів Бодлер і сам неодноразово потерпав, тому у збірці «Квіти зла» він усе більше звертає увагу на суперечності життя. На відміну від міщанської звички самовпевнено робити висновок про все, заперечуючи однозначне оптимістичне трактування людини й людської душі, Бодлер стверджував, що в кожній людині є два прагнення: одне спрямовано до Бога, інше — до Сатани. Поклик до Бога — це духовність, прагнення внутрішньо піднятися. Поклик до Сатани — це тваринність і насолода від власного падіння. Не без виклику Бодлер часто поетизував те, що можна назвати падінням. Але це не означає, що він визнавав перевагу зла. За словами О.Блока, своєю поезією він пе­реконував, що й, «перебуваючи в пеклі, можна марити про білосніжні вершини».
Збірка «Квіти зла» створювалася поетом упродовж усього життя й увібрала все найкраще з його поетичної спадщини. Книга має посвяту, вступ і складається із шести циклів — «Сплін та ідеал», «Паризькі картини», «Вино», «Квіти зла», «Бунт» і «Смерть». Усі цикли об'єднані за проблемно-тематичним принципом.
Розповідати про поезії Бодлера, це все одно, що танцювати про архітектуру їх треба читати. Читати пропускаючи через душу, читати лише тому, що Шарль Бодлер не посоромився сказати правду за яку ледь не відсидів кілька років у в’язниці й остаточно збанкрутів.
Втім його поневіряння не були даремними. Молоді митці завжди цінували відвертість.
Отже літературна молодь радо визнала Бодлера своїм «метром»: у 1864 році 20-річний Поль Верлен опублікував захоплений дифірамб на його адресу, але Бодлер відштовхнув протягну руку: «Нічого так я не люблю, як бути на самоті»
Шарль Бодлер вірив, що його вірші, як і найкращі твори Гюго, Готьє, Байрона, залишать слід у людській пам'яті. Так і сталося. Його не лише читали — у нього вчилися. Учителем Бодлера назвали:Верлен, Малларме, Рембо, Пруст, Валері, Елюар, Рільке, Еліот, Брюсов
Учителем його називає й автор цієї статті…
Сьогодні Бодлер визнаний класик літератури, його творчість вивчають в школах та університетах, його твори перекладено багатьма мовами в тому числі й українською. Його ідеї та образи активно використуються сучасними концептуальними митцями. Бо ж читати вірші Бодлера – це як пити вишукане вино яке п’ють не для того щоб сп’яніти, а для того, щоб насолодитися його букетом.
Творча спадщина Шарля Бодлера була, є й буде актуальною допоки будуть поціновувачі справжнього мистецтва та суспільство з його, здається невиправними, вадами.

881 раз прочтено