Лев Сіднєв – Пригоди кота Бегемота – своєрідна концепція готичного гумору
Jun 29,2008 00:00
by
Cothurnatus
…Слабонервных, маловерных и слаборазвитых прошу удалиться, – торжественно провозгласил Бегемот.Лев Сиднев – Похождения кота Бегемота.
У зв’язку з стрімким розвитком готичного руху останнім часом поміж різних видів гумору почали виокремлювати й готичний гумор. Цей вид гумору ще недостатньо досліджено. Не зважаючи на чималу кількість творів дуже важко знайти критичний матеріал, а ще важче найти такий критичний матеріал, на який можна було б посилатися.
На щастя, такий матеріал існує. Так в одному авторитетному готичному FAQ було здійснено спробу розглянути це явище: “Гумор у готів досить специфічний, або це суто чорний гумор, або це жарти з приводу суті субкультури. Якщо розглянемо готичні "гумористичні" сайти в Інтернеті, то ми знайдемо чимало сайтів, присвячених чорному гумору у всіх його проявах, але набагато більш цікавими є сайти, що іронізують над готами й готичною субкультурою.” Слід сказати, що, в цілому ця думка дуже слушна. Втім варто зауважити, що сайти готичного гумору – переважно англомовні, й автор цього FAQ доволі несправедливо не включив до поняття готичного гумору сатиричний компонент. Сатиричний характер готичного гумору добре видно, наприклад, у цьому готичному анекдоті:
Cидить гот на березі річки й рибалить.
Йде повз нього гопник і думає: зараз причеплюся і спитаю ,чи ловиться риба. Якщо скаже "так", то скажу, що він всю рибу абсентом переманив до себе, й поб’ю, якщо ні - скажу, що злякав макіяжем, і теж поб’ю.
Підходить.
- Гот, а гот, як рибка?
(мовчання)
- Я питаю, як рибка?
(мовчання)
Пройшло півгодини
Гопник (змучено, в тисячний раз):
- Гот, а гот, як рибка?
(мовчання)
Гопник:
- Теж варіант...
Як відомо в кожного з нас гумор різний… Але варто визнати, що, безумовно, існують деякі гумористичні образи, які сприймають всі без виключення… Можна сказати напевно, що таке існує й в готичному гуморі – це вже класичний образ чорного гумору, з чіткими й одразу помітними іронічністю та сатиричністю. Наприклад, літературні персонажі з роману М.Булгакова “Майстер і Маргарита” – “солодка парочка” : асистенти Воланда – кіт Бегемот та Коров’єв. Коров’єв запам’ятовується, як образ романтичного та навіть трішки сентиментального зла… Натомість кіт Бегемот – в’їдливий сатирик, галантний мерзотник який любить по іронізувати. В ньому вдало сконцентрована вся народна забобонність і весь навколо релігійний містицизм, пов’язаний з чорними котами, які переходячи комусь дорогу завжди спричиняють негативні наслідки. Безумовно, Бегемот без Коров’єва виглядає дещо цинічно, але завдяки тому, що образ цього демонічного кота набагато складніший, саме цей персонаж чіткіше запам’ятовується читачеві.
Не дивно, що саме кіт Бегемот став героєм повісті Л. Сіднєва. Розповідь про цю повість можна розпочати з анотації до книги: “Читача чекає нова захоплююча зустріч з героями “Майстра та Маргарити”. Навіть сили зла обурені тим, що відбувається в нашому сучасному суспільстві, і вступають в боротьбу з тими, хто править бал. Не тільки дійові особи ріднять повість “Пригоди кота Бегемота” і роман “Майстер та Маргарита” але й високий художній рівень, а також філософсько-критичне бачення світу авторами цих творів. ” І справді, повість вийшла доволі цікавою і непересічною… Інтригує навіть сама побудова сюжету: разом з котом Бегемотом читач мандрує як географічно, так і в часі, зустрічається з простими людьми, геніями тв. мерзотниками минулого й сучасності…
Повість складається з 15 розділів. Десять з яких переважно присвячені проблемам сучасності. І п’ять – різним значущим історичним подіям. З чотирьох, вже наведених раніше компонентів готичного гумору, присутні три – чорний гумор, іронія та сатира.
Комічність цієї повісті базується переважно на чорному гуморі, втім у творі чимало іронії та сатири. Сам чорний гумор доволі нестандартний та своєрідний, класичний чорний гумор можна помітити тільки в кількох місцях, наприклад ось тут:
“С чего вдруг, но она спросила своего пациента: “Кто вы?”. Спросила на немецком языке. И услышала ответ: “Я Пауль Зибель, солдат фон Манштейна, я похоронен в общей могиле, я шестьдесят лет лежал в русской земле, не знаю, кто и зачем меня воскресил”.
Уже от такого ответа волосы могли встать дыбом, но то, что произошло потом, не только врача, но и милиционеров повергло в ужас. За несколько секунд солдат, которого успели раздеть для осмотра, стал стремительно меняться, проходя все стадии превращения трупа, и превратился, наконец, в скелет. Врач тут же упала в обморок, один из милиционеров потерял дар речи, другой, простите за физиологические подробности, обмочился. Но это еще не все. Кости скелета оказались каким-то образом прочно соединены и обладали несвойственной мертвой ткани подвижностью. Скелет поднялся с носилок, клацнул челюстью, ухватился костяшками пальцев за ручку двери и легко открыл ее. Потом ловко выскочил из машины и побежал прочь, звонко цокая по асфальту.”
Головна ідея твору – немає нічого гіршого за бездуховність. Навіть хай й абсолютне, але інтелектуальне та духовне зло у вигляді демона – кота Бегемота набагато привабливіше за ту бюрократичну, номенклатурну та олігархічну тупу й бездуховну мерзоту, що за спинами видатних політиків та чесного народу скориставшись з ейфорії великих звершень та перебудовчої анархії отримали свої місця “під сонцем” і тепер вже нічого не боїться...
У цій повісті зло сповідує справжні духовні цінності, вдосконалюється спілкуючись з великими філософами не соромиться займатися самовихованням, натомість сучасні чиновники та багатії живуть суто земним матеріальним життям і ще “навчають” оточення своїм ницим принципам… Добро у цій книзі представлене щирими та чесними людьми та Богом. Образ Бога розкрито через призму сприйняття демона Бегемота для нього Бог – це відсторонена сила, яка незрозуміло навіщо демонструвала дива, які людина не змогла збагнути та наївно хотіла врятувати всіх.
Нажаль не дуже доречним в цій повісті здається пропагування одних політичних ідей та критика інших… І, на думку автора рецензії, не вельми коректно було вводити до сюжету реальних історичних осіб сьогодення Станіслава Шушкевича, Бориса Єльцина та Леоніда Кравчука…
Але на щастя ці політичні роздуми автора займають тільки два розділи… Інші ж 13 розділів порадують вас дотепністю та оригінальністю витонченого готичного гумору.
Книгу можна придбати за адресою:
69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренко, 13, фірма “ТАТА”
Тел.: (0612) 212-56-39, 212-56-42, 212-56-43.
E-mail: tatazp@hotmail.zp.ua